Антитіла - Люди, як кораблі

★ Verse 1 ★
Я не твій брат, ти не сестра моя
Ніколи не розказуй мені, хто
І в чому є винен на нашій землі
Люди, як короблі
Кожен пливе, поки хвиля несе
І поки глибока вода
Глибока і темна до самого дна
До самого, самого дна

На глибині, зустрічаються всі
Так ніби в морі місця нема
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла
Хтось не доплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води
Постати героями тої війни
Дуже стати хотіли вони

★ Chorus ★
А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих короблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

★ Verse 2 ★
Наш океан, знає більше ніж ми
Секрети всі у нього на дні
А ми ходим зверху - великі й малі
Люди, як кораблі
Гордо пливем, і не вірить ніхто
Що ним зацікавилось зло
І серед вітрів ми не чуєм щурів
Які прогризають нам дно

★ Chorus ★
А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих короблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих короблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів